- неприручений
- —————————————————————————————неприру́ченийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
неприручений
Смотреть что такое "неприручений" в других словарях:
неприручений — а, е. Якого не приручили … Український тлумачний словник
здичавілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичавіти. 2) у знач. прикм.Дикий, неприручений (про тварин). || Некультивований (про рослини). || Запущений, порослий бур яном (про сад, поле і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Відвиклий від людей, товариства … Український тлумачний словник
дикий — I (про тварин, які живуть на волі), неприручений; здичавілий, здичілий (про свійських тварин) Пор. бездомний II ▶ див. відлюдкуватий, глухий I, 3), дикорослий, неймовірний I … Словник синонімів української мови
неосвоєний — на, не, Ол. Неприручений … Словник лемківскої говірки
